Важливим елементом кожної відкатної конструкції консольного типу є спеціальні комплектуючі. Без них ніяк не обійтися. Цей набір ще називають фурнітурою для відкатних воріт. У нього повинні входити роликові каретки в кількості двох штук, напрямна балка потрібної довжини (стандарт — 5, 6 або 7 метрів), вловлювачі для вільного краю стулки (два – верхній і нижній), кінцевий і верхні ролики, ну і кришка для торця балки (гумова або стальна заглушка).

Призначення кожного елемента фурнітури

Для того, щоб ворота без проблем їздили вздовж отвору в комплекті фурнітури є дві роликові каретки. Їх розміщують збоку від самого отвору під ворота. Для монтажу бетонують швелер. Роликові каретки мають металеву «ніжку» — основу, на якій розміщені вісім роликів. Різні виробники для виготовлення роликових опор використовують різні технології. Так, можна зустріти як металеві, так і пластикові ролики. Також використовуються підшипники різної розмірності і вантажопідйомності.

Направляюча балка приварюється до нижньої частини стулки і також відіграє величезну роль в пересуванні воріт. У неї заводять роликові опори і таким чином ворота і пересуваються. Балка має спеціальною формою, яка повинна бути чітко підігнана під роликові каретки з комплекту. Ідеальним є той випадок, коли між роликами і внутрішньою поверхнею направляючої буде невеликий люфт (не більш як 2 мм). Також важливо, щоб ролики торкалися як верхньої, так і нижньої полиці балки. Для виготовлення направляючої повинен використовуватися не м’який метал, щоб під вагою воріт її не розігнуло. Ідеальне рішення – використання при виготовленні високовуглецевої сталі. Товщина металу також важлива. Для легких воріт (до 400 кг) допустимо використання направляючої з металу товщиною 3,5 мм і вище, а для важких – понад 5 мм.

Верхні ролики грають роль як утримувача, так і направителя верхньої частини стулки. Саме вони не дають воротам завалюватися з боку в бік, а направляють так, щоб вони рухалися по одній прямій. Верхні ролики представляють собою металеву пластину, на якій розміщені пази овальної форми, в яких розміщуються самі ролики. Їх може бути або два, або чотири. Самі ролики виготовляються з пластика або покриті гумою, щоб мінімізувати пошкодження лакофарбового покриття воріт.

Вловлювачі потрібні, щоб ворота в закритому положенні не тіліпалися при поривах вітру. Вільний край стулки розміщується між їх боковинами і таким чином фіксується там. Нижній уловлювач також використовується для перенаправлення частини навантаження від ваги воріт з кареток. Так, в закритому положенні нижній край стулки наїжджає на полицю уловлювача за допомогою кінцевого ролика і таким чином частина навантаження з кареток знімається. Метал, який використовується для виготовлення уловлювачів повинен бути достатньої товщини і не може бути м’яким.

Як уже згадувалося раніше кінцевий ролик використовується для накату стулки на полицю нижнього уловлювача. Він являє собою металеву П-образну пластину, на якій розміщується колесо, яке може бути металевим або пластиковим. Якщо ворота легкі допускається використання пластикового ролика, але якщо вага воріт понад 400 кг – потрібно використовувати кінцевий ролик тільки з металевим колесом. Також варто звернути увагу на конструкцію накатного ролика. Якщо на ньому є металева пластина-відбійник, то в комплекті фурнітури повинна бути всього одна заглушка.

Кришка для торця направляючої використовується для того, щоб всередину неї не набивався бруд, листя і подібне сміття. Її роблять з гуми або зі сталі і називають заглушкою. Частина гумової кришки, яка розміщується всередині профілю спеціально роблять рифлена – так вона краще тримається. А кріплення стальної таке ж, як в кінцевому ролику. Важливо, щоб при виготовленні гумової заглушки використовувалася якісна гума, яка відмінно переносить вплив сонячних променів (ультрафіолету).